Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 920/1053/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.11.14у справі№ 920/1053/13господарського судуСумської області

за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

доКомунального підприємства "Теплогарант"простягнення суми за участю представників від:позивачаЖигадло І.Б. (дов. від 19.09.14)відповідачаНешта О.В. (директор), Лазаренко О.О. (дов. від 05.01.15)

В С Т А Н О В И В :

Дочірня копанія "Газ України" звернулася до господарського суду Сумської області з позовом до КП "Теплогарант", в якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь 464264,47 грн., у тому числі 296682,50 грн. пені, 17533,03 грн. інфляційних нарахувань, 150048,94 грн. 3% річних.

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України 07.08.14 справа була направлена на новий розгляд в частині відмови у стягненні пені.

За результатом нового розгляду рішенням господарського суду Сумської області від 24.03.14 (суддя Зражевський Ю.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Сіверіна В.І., суддів: Медуниці О.Є., Терещенко О.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 126007,12 грн. пені (50% від заявленої до стягнення суми пені). В іншій частині позову - відмовлено.

Частково не погоджуючись із рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.83-84 ГПК України).

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.10 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Теплогарант" (покупець) укладений договір на закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2231ТЕ-29, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в пункті 1.2 договору. На виконання п.1.2 договору позивачем з січня 2011 року по квітень 2011 року було передано відповідачу природний газ на загальну суму 11615029,95 грн.

Відповідач в порушення п.4.1 договору, несвоєчасно здійснив оплату поставленого природного газу, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача, зокрема, пені в розмірі 296682,50 грн., 17533,03 грн. інфляційних витрат та 150048,94 грн.-3% річних.

Рішеннями господарського суду у даній справі з відповідача вже стягнуто за прострочення виконання грошового зобов'язання за вказаним договором пеню за загальну суму 44668,25 грн., 3% річних на суму 150048 грн. 94 коп., інфляційні нарахування на суму 17533,03 грн.

З урахуванням вказівок Вищого господарського суд України в постанові від 07.08.14, предметом нового розгляду у даній справі була обґрунтованість зменшення пені на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України на 85%. При новому розгляді судами зменшено пеню на 50% та стягнуто з відповідача 126007,12 грн. пені.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що зменшення пені на 50% відповідає вимогам співрозмірності та враховує інтереси позивача, що у свою чергу, не суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки. Розмір, до якого суд зменшив пеню 50% є співрозмірним, в контексті інтересів позивача та відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.14 у справі № 920/1053/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда